Люди з інвалідністю суттєво обмежені у своїй життєдіяльності, а це призводить до їх соціальної дезадаптації, оскільки у зв'язку з хворобою значно ускладнюється процес їх самообслуговування, навчання, набуття професійних навичок. На шляху їх інтеграції у суспільство виникає ряд бар'єрів соціально-психологічного, матеріального, побутового і морального характеру.
Оскільки інвалідність є захворюванням, що супроводжується стійкою втратою працездатності, то можна зробити висновок, що з точки зору причини виникнення, інвалідність є медичною проблемою, а з точки зору наслідків цього захворювання, вона – проблема соціальна.
Важливим завданням фахівця із соціальної роботи є подолання стереотипів сприйняття людей з інвалідністю як меншовартісних, людей нижчого ґатунку, суспільний тягар. Головною проблемою, яка потребує вирішення, є подолання соціальної ізоляції таких людей, обмеженості в можливостях їх спілкування, навчання, пошуку можливостей заробітку. Соціальну роботу з людьми, які мають обмеження, здійснюють з позицій забезпечення "рівних можливостей", нормалізації та інтеграції.
Саме з такою метою 08.02.2019 р. фахівець із соціальної роботи Коломийського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ласійчук Наталія Миколаївна разом із головою Ковалівської сільської ради Венгринською Русланою Василівною відвідала сім’ї, у яких існує проблема інвалідності, у с. Ковалівка.
Проблеми людей з інвалідністю можуть бути вирішені настільки, наскільки суспільство готове змінити своє ставлення до людей, які мають певні вади, щоб включити їх в соціальне життя. Соціальний працівник є експертом, партнером, посередником. Як експерт він оцінює індивідуальні потреби клієнта. Як партнер — разом з клієнтом складає план утручання та забезпечує отримання клієнтом соціальних послуг за місцем проживання. Роль посередника передбачає розв'язання конфліктних ситуацій, що виникають між членами сім'ї, між сім'єю як первинною соціальною групою та іншими соціальними інституціями. Відповідно, соціальна робота з людьми, яким встановлено інвалідність, по суті, має кілька функцій: посередницьку, комунікаційну, побутову, реабілітаційну, технічну, творчу.
Форми і методи соціальної роботи з людьми, які мають інвалідність:
виявлення особистісних здібностей, сприяння адаптації і повній інтеграції в сучасне суспільство;
консультації з навчання і працевлаштування; вирішення юридичних питань з прав та пільг; медико-соціальна та психолого-педагогічна допомога, телефонне консультування;
групова робота (клуби за інтересами для дітей, осіб з інвалідністю та їхніх сімей). Власне, йдеться про психолого-корекційну роботу, тренінги, семінари, бесіди, диспути, круглі столи, екскурсії, змагання тощо;
організація масових заходів (конкурсів, фестивалів, виставок, концертів, доброчинних акцій);
оздоровлення; сприяння навчанню та працевлаштуванню.